 |
| Культура спілкування |
Мета: поглибити знання про мову, культуру мовлення, мовний етикет; виробляти
навички правильного використання мовних засобів у різних ситуаціях мовлення;
розвивати уміння орієнтуватися в будь-якій мовленнєвій ситуації; вчитися
приділяти увагу до словесного оформлення думки.
Епіграф : "Ніщо не обходиться нам так дешево і не
цінується так дорого, як ввічливість” Сервантес
Хід заняття
Заняття в групах
Вступне слово.
Літературна мова і суржик
Відомий
український педагог Василь Олександрович Сухомлинський писав: " Мова – це
віконця, через які людина бачить світ”. Вдумайтеся в ці слова. Від того, як ви
володієте мовою, залежить ваше духовне багатство. "Багата мова – багатий
духовний світ, розвинуте почуття краси слова – висока моральна культура.
Убозтво слова – це
убозтво думки, а убозтво думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної,
естетичної товстошкірості” (В. Сухомлинський).
Нещодавно у вас був
захід Імідж сучасної людини Давайте
спробуємо з Вами уявити зразкову виховану людину якими якостями вона повинна
бути наділена
Асоціативний кущ Зразкова Людина
Отже, кожна людина
повинна прагнути оволодіти скарбами рідної мови, її літературними нормами, щоб
власне мовлення стало досконалим, зрозумілим, думки висловлювалися логічно,
ясно, виразно і різноманітно
Одним із важливих
правил спілкування є дотримання норм літературної мови. Прикро, коли люди,
дбаючи про свою зовнішність, не задумуються над власним мовленням, не контролюють
його.
Через спілкування
людина засвоює досвід минулих поколінь, мову, традиції і звичаї своїх батьків,
культуру своєї нації.
У спілкуванні людина виявляє себе як індивід,
тобто показує рівень інтелекту, освіченості, загальної і мовної культури,
вихованості і саме тому мовлення повинно бути правильним щоб ви вільно могли
спілкуватися, і щоб вас розуміли ви повинні вміти викладати свої думки.
Давайте
проведемо цікаву вправу Опис картини (4 особи)
на картину дивиться перший учень і описує її другому учню який не бачив її, потім другий ученьтретьому, а третій четвертому, в кінці четвертий учень розповідає що зрозумів
Нині, на превеликий жаль, існує загроза українській
мові не з боку якихось заборон чи утисків, а з боку її носіїв, які бездумно
засмічують її мішаниною російсько-українсько-англійських слів, так званим
"суржиком”. Це невправне копіювання російських, чи англійських слів, яке
особливо поширене серед молоді, може призвести до зникнення такої багатої,
мелодійної української мови.
Ось приклад мовлення сучасної молоді, яке вам потрібно відредагувати.
1 К Не бачив я Гриця Сала по закінченні школи кілька років. А то йду вулицею
райцентру – Гриць чалапає.
– Здоров! – кажу. – Ти що, з неба звалився?
– Нє-є, – каже гордовито Гриць. – Я з учіліща. Язикі разниє іностранниє зучав.
На поліглота учусь…
– Молодець! – плещу його по сухореброму торсу. Отже, скоро Гриць Сало вийде на
світову арену.
– Понімаєш, – кривиться Гриць, – моя хвамілія січас не Сало, і не Гриць я. Я
січас Жорж ... Соловйов.
Я вибачився і спитав делікатно:
– Ти мені пробач, я у цих ділах не дуже петраю. А ось свою рідну мову ти забув,
чи може, навмисне тренуєшся на інших?
2 К – Панімаєш, тєбє етого не понять. Чєловєческая башка очень інтересно устроєна.
Там єсть уроді би такіе коробочки. Принцип дєйствія етіх коробочок такий: Єслі
один язик туда влазить, то другой об’язательно вилазить. Вроді би один другого
вишибає. А у поліглотів наоборот: сначала вишибає, а потім вшиває... так от у
мене вже вишибнуло. Тепер буде вшибать...
Після цього я Гриця більше не зустрічав. "Вшибнуло” йому чи ні – не знаю.
А от що "вишибнуло”, то сам побачив. (Є.Дудар)
Міні-дискусія "Суржик і культура мовлення”
Отже, є дві протилежні думки:
1 команда
1. Суржик – це неохайне, безграмотне, антиукраїнське мовлення, небезпечне для
самого народу явище, з яким треба рішуче боротися.
2. Суржик – це сучасна мова у нашій державі.
2 команда
1. "Скалічена мова отупляє людину, зводить її мислення до примітиву. Адже
мова виражає не тільки думку. Слово стимулює свідомість, підпорядковує її собі,
формує. Суржик в Україні є небезпечним і шкідливим, бо паразитує на мові, що
формувалась упродовж віків, загрожує змінити мову”. (О.Сербенська)
2. "Суржик – це справжня народна мова, бо нею спілкується більшість людей
нашого суспільства ”.
Вибрати 1 твердження і обгрунитувати свій вибір
Ми з’ясували, що суржик має негативні
якості, а літературне мовлення – позитивні.
Слово вчителя
Скажіть, будь-ласка, якими словами
вітаються один з одним українці?
(“ Мозковий штурм ” запис на дошці
висловлювань учнів):
- Добрий день! Доброго дня! Добридень!
- Добрий вечір!
- Добрий ранок! Доброго ранку
- Доброго здоров’я!
- Здоровенькі були!
- Здраствуйте!
- Привіт!
- Як справи!
- Вітаю вас!
Здоров був!
Доброго здоров’я! Моє шанування! Вітаю Вас! Радий (-а) вітати Вас! Скільки літ, скільки
зим! Яким вітром? Радий (-а) Вас (тебе) бачити (вітати)!
Ви, мабуть, помітили, що кожен із нас
промовляє вітання з різною інтонацією, для кожного випадку і для кожної людини
своє привітання. Давайте спробуємо відтворити
деякі завдання
Привітання картки із завданнями 1, 2 команда
Відео Привітання
Обговорення
Уявіть ситуацію:
ви запросили однокласника додому, у цей же час повернулася з роботи мама.
Познайомити їх можна по-різному:
– "Мамо, це
Юрко, ми вчимося в одному класі.” (Юркові) Маму звуть Ольгою Іванівною”.
– "Це моя
мама, Ольга Іванівна. (Мамі) Це Юрко, мій однокласник”.
Який з варіантів,
на вашу думку, правильний?
На перший погляд
вони однакові, але насправді це не так.
Давайте спершу
спробуємо відтворити деякі ситуативні завдання. А потім дізнаємось чи правильно
ми зробили
Знайомство картки 1, 2 команда
Відео Знайомство
Обговорення
Давайте звернемось
до таблиці "Знайомство”Презентація
Знайомство
За правилами
етикету, виробленими людством протягом віків, треба завжди "меншого”
рекомендувати "старшому”, підлеглого – керівникові. Маємо на увазі не
зріст, звичайно, а вік, і стать. У багатьох народів, а в українців особливо,
завжди жінці, матері надавалася першість по відношенню до чоловіка.
У поняття культури
мовлення входить і поведінка мовця, або мовний етикет. Те, що називають мовним
етикетом, використовується щоденно в мовленні кожної людини. Нам по декілька
разів на день доводиться вітатися, прощатися з людьми, бажати успіху,
вибачатися, співчувати комусь, радити, просити, запрошувати та звертатись до знайомих з проханням чи
незнайомих людей
Вислови
мовленнєвого етикету, закріплені за певними ситуаціями ввічливих взаємин між
комунікантами, в результаті багаторазової повторюваності стали стійкими
формулами спілкування, стійко повторюваними конструкціями. Без таких
стереотипних висловів, механічно відтворюваних у типових мовленнєвих ситуаціях
ввічливості, обійтися, очевидно неможливо.
Ситуативні
завдання Звернення
Телефонна розмова – найпоширеніший вид спілкування у
повсякденному житті (як у службових стосунках, так і в приватному спілкуванні).
Нині телефонне спілкування
відіграє важливу роль у повсякденному житті як у службових стосунках, так і в
приватному спілкуванні. Тому слід звернути особливу увагу на телефону розмову:
лексику, особливості діалогу, структуру окремих фраз, етику спілкування.
Важко уявити собі
сучасне життя без телефонного зв’язку.
Мобільні телефони
вже мають багато ваших ровесників. А чи володієте ви майстерністю телефонної
розмови, суть якої полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу повідомити все
необхідне і дістати відповідь. Невміння виділити головне в розмові, говорити
чітко й стисло, грамотно й ввічливо висловлюватися призводить до втрати
інтересу співрозмовника, небажання спілкуватися з вами в подальшому.
Давайте розіграємо
телефонні розмови а потім розглянемо їх
Отже, до телефонної розмови слід
готуватися. Треба знати ряд правил телефонного спілкування.
Приватна телефонна
розмова композиційно поділяється на три частини:
1) взаємне
відрекомендування;
2) виклад суті
справи (постановка питань, обговорення їх, висновки);
3) закінчення
розмови;
А. Починати
телефонну розмову слід з мовних формул ввічливості: Доброго ранку, Доброго дня,
Доброго вечора. Далі співрозмовники повинні відрекомендуватися, щоб бути
впевненими, що спілкуються саме з тим, з ким треба чи бажано. При цьому першим
називає себе той, хто знімає слухавку:
1. "Доброго
ранку! Це квартира Винниченків”.
2. "Доброго
вечора! Вас слухає Наталка Терещенко”.
Якщо слухавку
зняла не та особа, яку вам треба, то слід вибачитись і ввічливо попросити
покликати до телефону того, хто вам потрібен.
Наприклад:
1. "Вибачте,
покличте до телефону Олега”.
2.
"Перепрошую, чи не могли б ви запросити до телефону Андрія?”
Варіанти відповіді
можуть бути різні, але етикетні мовні формули в них є обов’язковими. Наприклад:
1.”Будь ласка,
зачекайте хвилинку, зараз покличу”.
2. "На жаль,
його (її) немає вдома. Чи можу я йому (їй) щось передати?”.
3.
"Перепрошую, але його (її) зараз немає. Зателефонуйте, будь ласка, о двадцятій
годині”.
Б. Виклад суті
справи ведеться чітко, коротко. Передається суть питання, ситуації, даються
конкретні відповіді. При цьому слід уникати зайвих слів, коментарів, тлумачень,
що затягують розмову, ведуть до розсіювання уваги співрозмовника. Не слід
забувати, що діалог – це розмова двох осіб, тому потрібно вчасно робити паузи в
розмові, щоб дати співрозмовнику висловити власну думку. Не треба перебивати
одне одного. На сприйняття висловлюваного впливає інтонація, темп мовлення,
висота звучання, тому не варто говорити надто голосно, швидко, роздратовано.
Мова повинна бути літературною, без жаргонізмів, брутальних слів, зрозумілою
для співрозмовника.
В. Закінчує
розмову та особа, яка телефонувала, але, якщо співрозмовник старший за віком,
то це право надається йому. Останні слова розмови: "Дякую. До побачення!”
чи "Вдячна за інформацію (за підтримку тощо). На все добре!”
(Практичні
завдання. Викладач роздає завдання на картках студентам: скласти діалог на тему
…, використовуючи вирази мовного етикету)
1. Розмова по
телефону:
а) ви телефонуєте
до друга, але слухавку бере його мама (3 особи);
б) ви телефонуєте
до друга, але слухавку бере незнайома людина (ви помилилися номером) (2 особи).
Правила мовного етикету у прислів’ях
(Змагання 2-х команд: хто швидше із розсипаних на столі прислів’їв складе
правила мовного етикету й підготує коментар до них, той виграє приз. Прислів’я,
написані на картках, розкладені на столі)
1. Всякому слову
свій час.
2. Краще мовчати,
аніж брехати.
3. Бережи хліб на
обід, а слово на відповідь.
4. Не хочеш почути
дурних слів, не кажи їх сам.
5. Треба знати, де
що сказати.
6. Що маєш казати,
те наперед обміркуй.
7. Базіка – мовний
каліка.
8. Говорить, наче
три дні не їв.
9. Заторохкотіла
сорока, як діжка з горохом.
10. Бесіди багато,
а розуму мало.
11. Меле, як
порожній млин.
12. Слово до слова
– зложиться мова.
1. Поясніть вислів грецького
філософа Сократа: "Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив”.
2. Кому належить вислів:
"Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як
ввічливість” ? Поясніть його суть.
Основні правила
спілкування
• Не ввічливо
вітатися – і не дивитися людині у вічі; тримати руки в кишенях; щось жувати.
• Нечемно вітатися
в рукавичках (лише жінка може вітатися, не скидаючи їх або тримати руки в
кишенях пальто).
• Вітайтеся завжди
привітно, незалежно від того, який у вас настрій; так складається перше
враження про людину.
• Першим вітає
молодший старшого (але руку йому має подавати старший.
• Чоловік
вітає жінку (однак руку першою подає жінка).
• Підлеглий вітає
керівника (проте руку подає керівник).
• Перша фраза
вітання належить тому, хто заходить (до оселі, в приміщення, незалежно від
віку, посади.
• Незалежно від
статі, віку й посади першим вітається той, хто обганяє знайомого чи проходить
повз нього.
• Зустрівши
знайомого, злегка вклоніться і привітайтеся словесно, скориставшись доречним у
цій ситуації етикетним виразом.
• Зайшовши в
установу, організацію, до театру, в ресторан тощо, ввічлива людина має
привітатися передусім з персоналом (із секретаркою, гардеробницею, швейцаром
тощо).
• Прийшовши в гості,
передусім вітають господиню, потім – господаря, інших жінок і чоловіків у тому
порядку, в якому вони сидять.
• Вибираючи
вітальну формулу, потрібно передусім зважити на час спілкування: ранок, день чи
вечір.
• Традиційною
фразою-відповіддю українців на вітання є вираз "Доброго здоров’я!”, однак
цілком можливе і повторення однієї з вітальних формул.
• Розрізняють
"буденні” і "святкові” вітальні вирази.
• Вирази вітання
супроводжуються жестами і мімікою – уклін, рукостискання, шапкування,
цілування, обійми, усмішка.
Таким чином,
сьогоднішнє заняття, як і всі інші заняття культури спілкування, є посібником,
який навчає нас встановлювати контакти з людьми, прокладати містки знайомств,
товаришування і дружби. Вони допомагають нам досягти компромісу при вирішенні
складних питань без взаємних образ. Засвоївши цей матеріал, маємо чудову нагоду
підняти людям настрій, ввічливо звернувшись до них, чемно
привітавшись.
Дякую за увагу. Доброго вам дня !
Зростайте вихованими, а вітання промовлене
до вас, хай дарує вам гарний настрій.
Немає коментарів:
Дописати коментар